Мережки належать до наскрізних, лічильних, двобічних вишивальних технік.

Мережки прості у виконанні, ажурні, надають неповторності  та своєрідності одягу.  Особливо привабливі ажурні узори на жіночих блузах, білизні та дитячому одязі. Використовують вишивку як самостійне оздоблення так і у поєднання з іншими вишивальними техніками.

Виконують мережки по доріжці, що утворюється шляхом висмикування ниток основи або утоку. Саме тому для виконання мережок потрібно брати тканину полотняного переплетення. Традиційно використовували лляне полотно, але можна навчатись на канві – тканині для вишивки хрестиком.

Для розрізання ниток всередині тканини та їх висмикування для розрідження  її структури використовують ножиці з гострими кінчиками (можна манікюрні), швацький кілочок чи інші пристосування.

Ажурні узори мережок виконують нитками переважно в тон тканині. При наявності певного досвіду узори на ажурному фоні можна виконувати кольоровими нитками.  Традиційно народні вишивальниці використовували нитки, висмикнуті з тканини;  але можна брати і швейні нитки  №40-№50 для канви чи грубої лляної тканини.

За технікою виконання розрізняють прості та складні мережки, а також об’єднують к одному ажурі кілька видів простих та складних мережок – це комбіновані мережки.

Всі мережки виконуються на основі простих мережок, для яких з тканини висмикується лише одна смуга ниток и застосовується один технічний прийом.

 Для складних мережок застосовують кілька технічних прийомів.

Шириною мережки називають ширину розрідженої смуги тканини. В складних та комбінованих мережках під шириною розуміють  всю вишиту доріжку, що включає в себе розріджені смуги тканини і проміжки цільної тканини між ними.

 Мережка – це своєрідна прозора ажурна вишивка, що виконується тільки на тканинах полотняного переплетення, оскільки для виконання мережки необхідно витягти певну кількість горизонтальних ниток, а вертикальні зібрати голкою в пучки і обметати нитками, окреслюючи певні орнаментальні мотиви: “стовпчики”, “прутики”, “павучки”, “віконце” тощо.

  В залежності від техніки виконання мережки поділяються на “одинарний прутик”, “подвійний прутик”, “схрещений прутик”, “черв’ячок”, “одинарні стовпчики”, “подвійні стовпчики”, “гречка”, “вівсяночка”, “лучка”, “одинарна”, “подвійна ляхівка” та “багаторядова ляхівка з настилом”, “прутик з настилом”, з “прутиком через чисницю”, через “чисницю без прутик”, “шабак”, “затеганка зубчикова квадратикова”.

Ви вже змогли оцінити красу мережки та бажаєте навчитись прийомам її виконання ? Що ж, готуйте потрібну тканину та інструменти.  Наступна стаття – про техніку виконання простих мережок.

p class=”MsoNormal”

Якщо вам сподобався сайт «Урок праці», ви можете отримувати оновлення через RSS канал або ви можете підписатися на розсилку по e-mail або слідкувати в Twitter